4

-- Існує шість основних початкових видів, які Синдикат використовує, щоб засіяти світи. Люди – один з них. Вони знаходять сумісний світ, розкидають по ньому людей, чекають пару тисяч років, тоді виявляють себе перед найбільшим поселенням. Переважно вони роблять це як тільки починає зароджуватися цивілізація, але задовго до індустріальної революції. Якщо тільки існує якийсь уряд, це рахується “Першим Контактом.” В юридичному сенсі, а це дає їм право почекати додаткових пару тисяч років, повернутися і обдерти планету до останньої нитки.

-- Як? – запитав я. – Все трапилося за одну мить!

Мордехай знизав плечима.

-- Технологія понад твоє розуміння здається магією. Тож для тебе все в цьому місці буде магією. Як у фільмі Чарівник країни Оз, тільки тобі не дадуть заглянути за шторку.

-- Ти бачив Чарівник країни Оз?

-- До кожного нового світу підземель майстри гільдії готуються роками. Малий, я готувався до цього довше, ніж ти прожив на цьому світі. Здається, передовий загін з‘явився у ваших 1930тих. Коли вийшла ота книжка, Хоббіт. Я залишив останню систему і увійшов у підготовчу фазу у вашому 1964тому. Я знаю цей світ і його звичаї так само добре як ти. Одного разу я навіть прийняв людську форму і вийшов у світ. Зайшов у Blockbuster Video і вкрав кілька касет з фільмами про Бонда. Яким я був щасливим, коли ви почали переводити все в цифру.

-- Як давно ти став майстром гільдії?

Мордехай похитав головою.

-- Тобі краще не знати. Так чи інакше, ваша планета не подала заявку, що Земля суверенна структура. У вас було 50 місцевих років після першого контакту, а перший контакт відбувся кілька тисяч років тому. Коли збудували оті штукенції – піраміди. В Корпорації Боранта величезний запас світів, які потрібно розробити, і ваш час настав тільки тепер.

Моя голова йшла обертом.

-- То вони забирають всі наші мінерали?

Мордехай кивнув.

-- В певному сенсі. Борант займається рідкісними елементами і тому подібним. Все, що вони видобудуть, поміститься в один транспортник. Про цю частину я мало що знаю. Вищезгадані елементи не мають великого значення. Всесвіт великий і в ньому купа місць, де їх можна видобувати. Насправді вони тут не для того. Хоча Борант і заробляє на видобуванні корисних копалин, справжні гроші – у грі. В підземеллях.

-- Яким чином?

-- Жартуєш собі? Синдикат складається з понад трьох мільярдів незалежних сонячних систем. Кожного сезону в неті дебютує новий Світ Волоцюг по Підземеллях. Квінтильйони громадян Синдикату шаленіють за Мандрівкою.

-- Зажди, отже, це як телевізійне шоу? Як Останній Герой?

-- О, мені подобалося це шоу. Для тебе, так. Це шоу як Останній Герой. Але швидше це Людина, що біжить, а не Останній Герой.

Я відкинувся на спинку крісла. Я на телевізійному шоу чужих. Пиздець.

Беа завжди мріяла потрапити на телебачення. Пробувала чисельні реаліті-шоу. Я? Я волів би щоб мені встромили в око розпечену кочергу. На якусь мить мені стало цікаво де вона, чи вона ще жива. І вирішив, що швидше за все – ні. Коли це трапилося, на Багамах була 5 ранку, а це означало, що швидше за все вона спала в готелі. Швидше за все, в ліжку з тим засранцем. І якщо якимось чудом вона вижила, то нізащо не пішла б в один з тих тунелів.

-- І що, люди дивляться прямо зараз? – запитав я, озираючись навколо.

Мордехай склав руки докупи.

-- Зараз я до цього дійду. Здається, найближчим часом до нас ніхто не приєднається, тож давай почнемо навчання.

На якусь мить права рука Мордехая засяяла і я відчув у мізках сенсорний гул. В другому кінці кімнати Пончик зашипіла і вдарила лапою по повітрю.

У вас відкрився доступ до Меню Волоцюги.

Мій світ замерехтів і в полі зору з‘явилося кілька предметів. Справа вгорі з‘явилася довга зелена смужка – я так зрозумів – індикатор здоров‘я. Я трішки приспустив таймер. Зліва вгорі продовжувала мигати тека. Внизу справа з‘явилася маленька мінімапа.

-- Ти щойно отримав повідомлення, -- сказав Мордехай. – Вони називаються повідомлення для волоцюг. Їх є кілька видів, але такі можеш бачити тільки ти. Є ще системні повідомлення, які бачать всі, незалежно від того, на якому поверсі знаходяться. Вони можуть лунати різними голосами. Є ще повідомлення для конкретних поверхів і т. д.

-- Зліва вгорі в мене мигає тека, -- сказав я.

-- Це ігрові повідомлення і повідомлення про зміну статусу. Мабуть, після твоєї нещодавньої бійки назовні, -- сказав Мордехай. -- Ще не клікай на неї. Ми ще дійдемо до цього. Спочатку я хочу, щоб ти сфокусувався на мапі справа внизу. Дивися прямо на неї і постарайся думати, що ти на неї дивишся.

Я зробив так, як він сказав і мапа збільшилася, заповнила мені все поле зору. Це була проста блакитно-сіра мапа, яка показувала коридори і кілька випадкових дверей. Більша частина навколо нас була незаповнена. Вона показувала тільки пройдену нами зону, розширюючись десь метрів на двадцять у всіх напрямках. Посередині, прямо в гільдії, знаходилася зелена крапка. З‘явилися дві додаткових крапки, блакитна і біла. Я сфокусувався на блакитній крапці і над нею з‘явився напис:

Волоцюга Принцеса Пончик.

Над білою було написано:

Майстер Гільдії Мордехай.

Вся кімната була підсвічена жовтим, коли я сфокусувався на ній, то прочитав:

Навчальна Гільдія.

В коридорі назовні з‘явилися три Х. Я подумки клікнув на одному.

Труп – Гоблін 2 рівня.

Я подумки клікнув збоку і вся мапа зменшилася до нормальних розмірів.

-- Добре, добре, -- сказав Мордехай. – Отже, ти – зелена крапка, блакитні крапки – інші волоцюги, білі – НІПи, такі як я, моби – червоні. Є ще кілька видів, але з ними ти розберешся по дорозі сам. Між іншим, інші волоцюги і моби не бачать твоїх меню, але поки ти в гільдії, я бачу те, що в тебе на екрані. Ти вже майстерно відкриваєш і закриваєш їх, це добре. Тепер спробуй сфокусуватися на мапі ще раз. Подумки зменш її. Тепер пересунь її по екрану. Таким чином ти можеш кастомізувати свій HUD.

Це продовжувалося певний час, він пояснював як відкривати і закривати менюшки в мене на дисплеї. Варто мені було тільки подумати і вискакувала вся система менюшок, даючи мені доступ до кількох тек. Коли я звик до дивного факту, що це все відбувається в мене в голові, система була доволі інтуїтивною.

Першим меню була стата гравця. Як я вже згадував раніше за своє життя я зіграв немало комп’ютерних і настільних РПГ, тож там мене нічого не здивувало. Моя стата була:

Сила – 6

Інтелект – 3

Будова тіла – 5

Спритність – 5

Харизма – 4

Як пояснив Мордехай, я не міг напряму змінювати свою стату. Поки що. Я отримував три пункти кожного разу, коли піднімався на новий рівень, але не міг розподіляти їх, поки не оберу расу і клас. І я не міг зробити цього, поки не дійду до третього поверху. Наразі ці числа зростали і опускалися самі, на основі моїх природних, справжніх фізичних і розумових властивостей. А ще він додав, що типова доросла людина мала в середньому від трьох до п‘яти в цих перших п‘яти статах, тож моя шістка в силі була просто чудовою.

Я міг знайти предмети і зілля, які тимчасово чи назовсім змінять ці показники, але зараз я не міг вплинути на них.

-- Чому ми повинні чекати, поки доберемося до третього поверху, перш ніж зможемо обрати клас? – запитав я.

Він знизав плечима.

-- Щоб провернути таку операцію потрібно купу енергії. Вони вважають, що якщо тобі вдалося добратися до третього поверху, то варто вкластися в твою трансфігурацію. Клас – це просто. А щоб змінити расу, потрібно попотіти. Тебе фундаментально змінюють на клітинному рівні. Надто багато зусиль на когось, кого на першому поверсі з‘їсть мухоловка.

До цієї миті я про це не думав. Я можу змінитися в зовсім інше створіння. Якби це була комп‘ютерна гра, я зробив би це не замислюючись. Якщо в мене був такий вибір, я ніколи не грав за людей. Але назавжди змінитися в щось інше? Від цієї думки мені стало погано. Подумаю про це і розберуся з цим, коли дійду до цього.

Я понарікав трохи про трійку в інтелекті. Так, я ніколи не шарив у математиці, але і тупим дебілом я теж не був. Посидівши трохи, я міг відремонтувати будь-яку техніку. Мій друг, Біллі Малоні, був справжнім дебілом. Буквально минулого тижня він вийшов з бару і насцяв копу на велосипед, поки той виписував комусь штраф за хуліганство у п‘яному вигляді. Він заслуговував в інтелекті трійку, а може і двійку.

Біллі мертвий. Він був у в‘язниці. В нього був ордер за неявку в суд, тому його закрили. Він мертвий, як і всі у світі. Я прогнав від себе цю думку.

Після того як я поскаржився Мордехаю на свій показник інтелекту, використавши приклад Біллі, він сказав:

-- Інтелект підказав тобі, що велосипед належав поліціянтові. Розум підказав тобі не мочитися на нього. У всіх у нас є стата розуму, але вона не показується в списку. Раніше показувалася, але вони дійшли висновку, що змінивши чийсь розум, ви значно міняєте його особистість, тому він більше не регулюється. Не знаю який в твого Біллі інтелект, але гарантую, що розум в нього точно не 5. Не переймайся, що в тебе інтелект три, якщо тільки не збираєшся обрати клас оснований на магії. Твій найкращий варіант – щось що фокусується на силі.

Це заспокоїло мене і Мордехай перейшов до наступного меню.

-- Наступний екран – найголовніше меню в усій грі. Від цих цифр залежить твоє життя.

Воно називалося – рейтинги. Я клікнув на нього і список мене приголомшив.

Рейтинги

Переглядів – 0

Фоловерів – 0

Улюблених – 0

Патронів – 0

Вочевидь перший поверх підземелля був недоступним для перегляду наживо, тож ці цифри не зміняться, поки я не зійду на другий поверх.

Наразі глядачі не мали доступу до нічого, що відбувалося. Хоча приблизно через день Борант випустить кінохроніку зі змонтованими кращими моментами. Якщо мене покажуть під час “прем‘єри” шоу, або в будь-якій серії з регулярним обновленням, я немов виграю в лотереї. Показані волоцюги завжди отримували мільярди переглядів і мільйони фоловерів відразу після входу.

Взявши до уваги величезну кількість людей у світі, в мене були поважні сумніви, що мене покажуть, тож якщо я хотів вижити, то потребував, як називав це Мордехай, “зухвалості” і “ефекту вибуху бомби”.

-- Ти повинен виділятися. Ти не можеш просто вбити кислотного наштрикувача-шкандибайла і піти собі. Ти повинен вбити його стильно, з азартом. Придумай собі якусь коронну фразу. Під час моєї мандрівки мені вдалося зібрати 30 мільйонів фоловерів і чотирьох патронів. Тільки тому мені вдалося вижити.

-- Перепрошую, що за шкандибайла?

-- Кислотного наштрикувача-шкандибайла. Другий поверх буде кишіти ними. Зелені, волохаті, пересуваються на чотирьох ногах. Плюють в тебе дротиками, від яких в тебе плавиться шкіра. Жахливі створіння.

-- Господи, -- промовив я. В мене досі було відчуття, що це все тільки сон.

Мордехай клацнув пальцями.

-- Ей, малий. Будь уважним. Монстри не мають значення. Ну як, мають звісно. Але ця частина набагато важливіша.

-- Гаразд, гаразд, -- сказав я і махнув, щоб він продовжував. – Давай далі.

Він продовжив пояснювати, як працюють перегляди. Коли я зійду на другий поверх, глядачі з усього всесвіту матимуть змогу підключитися до будь-якого волоцюги, до якого тільки запрагнуть. Борант продовжить показувати кращі моменти. Тож, чим довше я виживу, тим більші в мене шанси, що мене покажуть. Кожного разу, коли хтось дивиться мене хоча б вісім секунд, зараховується як Перегляд. Ця стата не допомагає і не кривдить мене, але служить добрим індикатором, наскільки я “цікавий.”

-- Тобі це може не сподобатися, -- сказав Мордехай. – Але слухай уважно, коли я кажу тобі це. Роздобути Патронів – критично для виживання. В підземеллі купа чудового луту, який допоможе тобі вижити, але найкращий лут походить від благодійників. Патронів. Перегляди ведуть до фоловерів. Якщо тебе фоловлять, це означає, що глядач вніс ID твого волоцюги в свої закладки. Вони можуть глянути на тебе, коли їм тільки заманеться. Фоловери ведуть до улюблених. Якщо тебе внесли до улюблених, це добре. Це означає, що глядачі отримують наживо оновлення твоєї стати і стану. Вони отримують повідомлення, якщо ти б‘єшся. Якщо хтось вніс тебе в улюблені, він дійсно хоче бути в курсі, як в тебе справи. Глядачі мають тільки певну кількість улюблених, тож вважай це за честь.

-- Але, -- продовжив Мордехай. – В кінці все й так зводиться до патронів. Переважно патрони це організації, а не окремі особи. Вони бачать, що багато глядачів внесли когось в улюблені, і стають його спонсором. Це пов‘язано з рекламою. Вони спонсорують тебе купляючи тобі бокси. Є десятки різних видів боксів, і кожен вид боксу має шість класів якості. Бронзовий, тоді Срібний, тоді Золотий, тоді Платиновий, тоді Легендарний, тоді Божественний.

-- Ага, -- сказав я сухо. – Ти досі не дозволив мені відкрити бокси. Тепер можна?

-- Зажди, малий, – сказав Мордехай. – В нас тут процес. За мить ми дійдемо до цього.

Він продовжив.

-- Більшість патронів можуть дозволити собі, або готові відправити тобі срібні або золоті бокси. В бронзових боксах переважно лайно, в усьому вищому трапляється добрий шмот. Деякі з багатших патронів можуть навіть відправити тобі платинові бокси, хоча вони коштують астрономічні суми. До того ж тільки патрони можуть висилати так звані бокси Благодійників. В них найрідкісніші предмети. Тож навіть бронзовий бокс благодійника кращий ніж звичайний, золотий бокс шукача пригод. В боксі благодійника можуть бути предмети з рідної планети патрона. Ти ніколи не знайдеш лазерну гвинтівку чи автоматизовану силову броню в жодному боксі в світі підземель, але їх можна отримати від патронів. Тобі ясно?