Я слабо всміхнувся.

-- Та нема за що, -- відповів я.

-- Джек завжди був засранцем, -- продовжила вона. Тоді заквоктала. – Бідолашна Йоланда. Така добра дівчинка. І Рендал. Тупий як чобіт. Але такого він не заслуговував. Принаймні все трапилося дуже швидко.

-- Як гадаєш, він забереться звідси? – запитала Пончик.

Позад мене двері продовжували гупати і тремтіти під шквалом атак розлюченого Елементаля Люті.

[ 39 ]

Переглядів : 212 мільярдів

Фоловерів : 4.4 мільярда

В улюблених : 793 мільйони

Підсумкова серія почалася з фіолетового, жилавого, необрізаного члена Джека -- крупним планом, на весь екран. Заголовки кричали:”В пастці! Медоу Ларк і Королівський Двір Принцеси Пончик в небезпеці!”

-- Овва, -- сказала Пончик. – Твій далеко не такий великий. І не блистить як змащений. Та й без капелюха.

Якби поглядом можна було вбити, то лютий погляд, який Імані кинула на кішку, розірвав би її навпіл.

-- Хай тобі дідько, Пончик, -- пробурмотів я перш ніж зрозумів, що сказав це. – Не зараз.

На екрані у сповільненому темпі показали, як Джек виймає його, повертається до стіни і мочиться. Тоді перемкнулися на нажахане обличчя Йоланди, потім як Пончик стрибає на нього, випустивши пазурі. Показали, як стріла пробиває йому скроню, як в Йоланди над головою повільно з’являється іконка з черепом за вбивство гравця, а тоді як Джек падає з платформи.

-- Не можу на це дивитися, -- сказала Імані, встала і відвернулася.

На екрані з’явилося “Дізнайтеся, що було далі!”Тоді почалося шоу. Як і обіцяли – це була добірка сцен, де боси залишали свої кімнати і зненацька нападали на людей. Я зауважив дві різних сцени з босами Кракаренами. Сцени вбивств людей змінювали одна одну.

Я відкинувся у кріслі й відкусив шматок смаженої курки. Підсвідомо я відзначив, що їжа надзвичайно смачна, хоча смак майже не відчував. Пончик сиділа за столом і Бопка Захисник дбайливо причепурював її новою щіточкою. Баф будови тіла вже давно активувався, але вона наполягала, щоб він продовжував розчісувати далі.

У цій безпечній кімнаті, як і в попередній, можна було орендувати 20 приміщень. На другому поверсі вони все ще були на халяву. В усіх двадцяти спали люди.

Назовні Елементаль Люті продовжував верещати і битися об двері. Він не зупинявся, навіть на секунду. Здавалося, в нього був нескінченний запас енергії.

В мене вже був план, що з ним робити. Я обговорив його по чату з Пончик. Мені доведеться почекати принаймні один повний стандартний Синдикатський день – ще 28 годин – перш ніж ми зможемо його втілити. Саме стільки часу потрібно на відновлення закляття Захисний Панцир.

Проблема полягала в тому, що цей план вимагав, щоб ми покинули команду Медоу Ларк. Не тільки літніх людей. Всіх. Я зітхнув, нездатний сконцентруватися на шоу.

Після сутички в коридорі Зев зникла з чату. Пончик, яка безперервно чатилася з нею, переймалася долею куа-тін. Мені було байдуже. Я з острахом чекав, коли нам доведеться виконувати обов’язок і піти на ток-шоу. Ми будемо змушені піти на шоу до того, як залишимо безпечну кімнату.

На нас сунула хвиля гризів. Я гадки не мав, що трапиться, коли вони долізуть до коридору з Елементалем Люті. Я сподівався, що вони відвернуть увагу монстра, змусять його піти геть. Знав, що аж так нам не пощастить, але надія все одно жевріла. Дивлячись на мапу, я прикинув, що все проясниться, коли закінчиться шоу.

Після бою з Елементалем Люті ми з Пончик отримали кілька ачівок.

Нова ачівка! Хто високо літає…

Ти потрапив під дію жахливого закляття Перевернута Гравітація і вижив. Тобі пощастило більше ніж Альберту II, першому ссавцю з Землі, який побував у космосі. Якщо тобі цікаво – це була макака резус. Піднявся він нормально. З посадкою не склалося.

Нагорода: тепер у тебе є право розповідати, що ти витримав те, що не під силу навіть мавпі-космонавту Альберту.

Нова ачівка! Як метелик на полум’я.

Ти атакував і наніс пошкодження мобу, який більше ніж на 75 рівнів вищий за тебе. Раз ти це читаєш – значить ти їбучий щасливчик. Але пам’ятай – Фортуна, як твоя мама, інколи повертається передом, а інколи задом.

Нагорода: ти отримав платиновий бокс Фартового Мудака.

В платиновому боксі ми обоє отримали однакові предмети. Лотерейні квитки зі стираючимся полем – такі можна купити на бензозаправці чи в алкомаркеті. Самі квитки були різними. У Пончик червоно-зелений, з невеличким зображенням схожої на троля істоти, яка підкидувала в повітря золоті монети. Він називався Золота Лихоманка Підземелля. Їй потрібно було здряпати шість кружків. Вона негайно почала стирати його, але отримала повідомлення про помилку, в якому говорилося, що квиток не можна використовувати в безпечній кімнаті. Я забрав у неї квиток і прочитав опис.

Золота Лихоманка Підземелля!

Здряпай один кружок і залежно від відкритого символу, твоя атака проти мобів матиме різноманітні ефекти! Забава гарантована! Наступний кружок можна здряпувати через годину.

Я перевернув невеличкий, картонний квиток і побачив біля двадцяти різноманітних символів. Більшість ефектів були добрими – Моб дропає 5000 монет, або Пошкодження мобу подвоюється. Але деякі символи пропонували не дуже добрі опції. Як от Моб ділиться надвоє. Чи Моб стає невразливим на 30 секунд.

-- Не використовуй квиток, -- сказав я. – Поки ми це не обговоримо. Нам ще бракувало, щоб ти здряпала символ, який в чотири рази збільшує силу моба.

Кішка зітхнула.

-- Або я можу здряпати символ і отримати 5000 монет. Карле, чому ти завжди такий песиміст?

-- Пончик, тобі ж сказали – Фортуна може повернутися і передом і задом. Поговоримо про це пізніше.

-- Гаразд, -- погодилася вона. Я поклав квиток перед нею, і вона роздратовано пирхнула, коли той зник у її інвентарі. – А твій що робить?

Мій квиток був такого ж розміру, але в ньому можна було здряпати тільки п’ять кружалець. Він був червоний з одного боку, і рожевий з іншого. В кутку сиділо карикатурне драконеня з ложкою. Драконеня висунуло язика і облизувало губи. Я прочитав опис.

Фаєрбол чи Крем?

Здряпай кружальце під час бою і цей шалений квиток кине закляття в найближчого моба, виділеного червоним! У кожного кружальця шанси 50 на 50. Чи випустить він фаєрбол 15 рівня? Чи може кульку смачненького, лікувального Суничного Крему? Хтозна! В будь-якому випадку буде прикольно! Здряпувати можна не частіше ніж раз в пів години.

-- Крем я люблю! – вигукнула Пончик, коли я показав їй свій квиток. Вона глянула на Бопку Захисника, якого звали Квіст. – Принеси мені крему.

-- Так, принцесо. Зараз буде, принцесо. З яким смаком? – запитав Бопка.

Пончик доїла свій крем якраз до початку шоу. Вона обрала суничний, спробувала, скривила носа і зупинилася на ванільному. Ми додивилися половину шоу з катастрофічним порно і почалася наступна частина. Нічого нового. В африканських воїнів нарешті закінчилися набої. Дехто використовував АК-47 як дрючки, але деякі тепер мали луки зі стрілами чи мечі. Люсія Мар прогризала собі шлях крізь підземелля. Тепер поряд з її ім’ям були чотири черепи за вбивство гравця, але як це трапилося – вони не показали.

Цікаво… я тільки тепер зауважив, що поряд з іменами ротвейлерів не було жодних зірочок чи черепів. До мене дійшло – це тому, що вони вважалися домашніми улюбленцями. Пончик теж спочатку числилася як домашня улюблениця, але потім перетворилася на волоцюгу. Дивина.

Валькірія з арбалетом та постійно зростаючий натовп жінок-воїнів також пробивали собі шлях крізь підземелля. Вони назвали свою групу Доньки Брунхільди. Жінку звали Гекла, і диктор коротко розповів про її батьківщину – Ісландію. АІ підкидував їй лут, щоб підкреслити образ нордичної воїтельки-щитоносниці, який вона вибудовувала, включно з абсурдним, сяючим нагрудником, який швидше підходив для обкладинки фентезійного роману про гарем, ніж для лат в підземеллі.

-- Вона крута, -- прошепотіла Пончик. – Треба з ними замутити союз.

-- Щось мені підказує, що мені там будуть нераді, -- сказав я.

Шоу закінчилося коротким описом проблем з туалетами і якоюсь тупою відмазкою, чому вони були змушені впровадити пастку з Елементалем Люті.

-- Ага, бо сеча гірша за кров, бебехи і що там ще вилазить з гризів, -- сказав я.

Вони повторили сцену з початку серії, де Джек витягує свого члена. Тоді у сповільненому темпі, зі страхітливими подробицями, показали смерть Йоланди. Показали, як я злітаю вгору на стелю, тоді стрибаю на ноги і біжу вниз головою, в стилі Матриці. Піднімаю місіс МакГіббонс і в останню мить забігаю в кімнату. Вискакую з кімнати, вимахуючи бум-глечиком.

Шоу стало на паузу, показуючи рецепт приготування бум-глечика Карла. На якусь мить з’явилася моя фотка зі штемпелем Доданий в Кодекс Підземелля.

Сцена продовжилася – показали, як я кидаю глечик в спину монстра і з грюкотом зачиняю двері. Його здоров’я різко опустилося на 25%. Шестинога істота з чорним черепом борсука заверещала, на мить приголомшена такою атакою. Минуло добрих десять секунд, перш ніж вона отямилася, стрибнула на ноги і відновила свої атаки на двері. Елементаль лікувався і люто верещав так, що аж вуха тріщали. Я зауважив, що завдяки напалмовому ефекту бум-глечика, лікування проходило значно повільніше.

Закінчилося все словами Пончик:” Як гадаєш, він забереться звідси?”

Екрани згасли, всі мовчали.

-- Його пісюн дійсно дивно виглядав, -- обізвався нарешті Кріс.

Імані підійшла до нього, обійняла здорованя і почала сміятися та плакати одночасно.

Привіт, волоцюги.

Сьогодні коротеньке оголошення. В підземеллі все йде, як по маслу. Дякуємо за підтримку. Наш аукціон спонсорів вже викликав значний інтерес. Тож, будь ласка, так тримати!

Ми повинні оголосити про кілька змін.

Якщо ви дивилися підсумкову серію, яка щойно закінчилася, то бачили, що наші покарання за туалет мали приголомшливий успіх. Покарання залишаться в силі до кінця цього рівня, але я з радістю оголошую, що після колапсу цього поверху, ми їх усунемо. Дякуємо всім за співпрацю.

Мобів Їжачок Санти було усунуто і переведено на глибший рівень. Системний АІ вважає, що їхня атака голками, що пробивають лати, надто сильна для цього рівня. Перепрошуємо всіх, хто постраждав. Ми отримали кілька скарг про розповсюдження гризів. Це не баг, саме так і задумувалося.

І останнє, через надмірну кількість волоцюг, які залишилися в безпечних кімнатах під час колапсу першого поверху, ми були змушені прийняти важке рішення. Відтепер всі безпечні кімнати і безпечні зони будуть зачинятися за годину до колапсу рівня. За годину до цього, всі волоцюги, які перебуватимуть у відведених безпечних зонах, будуть телепортовані за межі цих зон.

Як завжди вбивайте, вбивайте і вбивайте!

На дошці оголошень під таймером Час до колапсу рівня, з’явився новий таймер.

Час до закриття безпечної кімнати. Він був на годину швидшим за таймер рівня.

Я зустрівся поглядом з Брендоном, який виглядав так, наче його вдарили обухом. І відразу зрозумів, що він думав те саме, що я – пора кидати цю справу.

Пончик: Наші перегляди, Карле! Наші перегляди!

Грюкіт у двері зовні вщух. Стало незвично тихо. Я глянув на мінімапу. Маса гризів доповзла до коридору і Елементаль нарешті зауважив їх. Він відчепився від дверей і у мене на очах прорвався крізь гризів. Елементаль пройшов по лінії з червоних крапок за ріг і зник у глибині коридору. Я встиг подумати, блять, ми мусили бути готові до втечі, але все закінчилося менше ніж за хвилину. Тисячі червоних крапок миттєво зникли.

В описі говорилося, що Елементаль зникне, коли забере 666 душ, хоч би що це означало. Я сподівався, що до тієї кількості зарахують гризів.

Не зарахували.

Елементаль повернувся до дверей, гупав, бився в них, знов намагаючись прорватися всередину.

Якби ми побігли, він би погнав за нами. Навіть якби ми скористалися байком – нам було не втекти. Тільки якщо ми б розділилися і рухалися в різних напрямках. І навіть тоді він, швидше за все, наздогнав би нас.

Якусь мить мапа мигала, і на місці померлих гризів з’явилася довга лінія з Х. Відразу виникли нові червоні крапки – рухалися до своїх загиблих братів і сестер.

На мапі, біля сходів, приблизно за пів кілометра, знаходилася групка з п’ятнадцяти червоних крапок. Раніше я їх не бачив. Я придивився до їхніх іконок.

Гриз – Стадія Лялечки.

Біля їхніх імен таймер відраховував час – залишалося трохи менше ніж 10 годин.

Я пригадав сцену з підсумкової серії. Моба 93 рівня, який промчав повз двері, і якого поранив мій бум-глечик. Він забрав у нього майже чверть здоров’я, перш ніж монстр вилікувався.

Тоді я пригадав ще дещо. Щось, що нам сказала шаманка Рорі – та, чиє обличчя було вкрите пірсингом. Тоді я про це не задумувався. Я глянув на Пончик.