Назавжди запам’ятай: енергія відкладання коштуватиме тобі зусиль 24 години на добу сім днів на тиждень. Енергія «я це подужаю» вима-гає значно менше часу та старань.

ПОЗБУДЬСЯ ВЛАСНОЇ ВПЕРТОСТІ!

Є дуже багато людей, чия внутрішня дитина потрапила в паст-ку непокори. У підрозділах «Конфлікт автономність — залеж-ність» та «Захисна стратегія: прагнення до влади» я вже трохи згадувала про тих, чия тіньова дитина має завищене прагнен-ня діяти максимально самостійно та незалежно. Здебільшого у відповідь на надлишок контролю, який вона відчувала вна-слідок батьківського виховання в дитинстві. Їхня тіньова дитина

243

застрягла у фазі непокори. Покладені на неї очікування ви-кликають рефлективний опір. Щоб довести собі власну ав-тономію, такі люди не роблять саме того, чого від них очіку-ють, і бойкотують не лише свої стосунки, а й передусім самих себе. Відмовляючись задовольняти вимоги й очікування сво-го оточення, вони надуживають обхідними шляхами та зу-пиняються. Немало є й таких, хто не досягає потенційних кар’єрних висот, тому що їхня тіньова дитина зухвало від-мовляється виправдати сподівання батьків. Багато з них та-кож страждає і від страху перед прив’язаністю, оскільки близькість постійного партнерства загрожує їхній потребі в автономії. У стабільних стосунках вони почуваються наче у в’язниці й бояться за особисту свободу. На думку їхньої ті-ньової дитини, щоб бути коханою, вона нібито мусить відпо-відати очікуванням свого партнера. Як наслідок, у тісному контакті з іншими швидко виникає відчуття втрати себе. Тому після моментів близькості такі люди завжди намага-ються дистанціюватися. Тільки на самоті вони справді від-чувають, що перебувають у зоні комфорту.

Якщо ти відчуваєш, що це тебе стосується, то маєш раз у раз давати зрозуміти своїй тіньовій дитині, що ти тепер уже вели-кий/-а і дорослий/-а. Тобі не потрібно через заперечення по-стійно доводити собі, що маєш владу. Проаналізуй свій опір на основі дуже конкретних ситуацій, у яких він знову й знову виникає. Збагни власні постулати, які лежать у його основі. У таких випадках часто ховаються постулати на кшталт: «Я від-повідальний/-а за твоє щастя!», «Я маю завжди бути з тобою!», «Я мушу пристосуватися!», «Мені не можна оборонятися!», «Я не маю права бути собою!» Твоя тіньова дитина компенсує ці постулати, вдаючись до активного чи пасивного опору. Усві-дом за допомогою свого внутрішнього дорослого, що це така сама залежність, як і виправдовування очікувань. Адже якщо

244

ти завжди мусиш знати, чого хоче інша людина, щоб потім вирішити, чого не хочеш, це не додає тобі автономності.

Твоя проблема полягає в тому, що ти не вмієш відмежову-ватися від очікувань своїх близьких, а отже, часто точно не зна-єш, чого хочеш сам/-а. Позаяк тобі важко самоствердитися, ти дедалі радикальніше віддаляєшся від реальних та уявних очі-кувань свого оточення. Так би мовити, втікаєш на випереджен-ня. Якщо хочеш розірвати цю закономірність, то дуже важливо дати своїй тіньовій дитині зрозуміти, що ти тепер вільна дорос-ла людина. Адже твоя тіньова дитина все ще в полоні минулої реальності, коли всім керували мама і тато.

Тільки коли на глибинному рівні відчуєш, що тепер ти вільна людина, то зумієш по-справжньому автономно вирішити, чого хочеш, а чого ні. Тоді зможеш зі справді добрим відчуттям сказа-ти «так», адже тоді відчуватимеш, що саме ти цього хочеш і то-бою не керують очікування твого оточення. Тож дуже важливо вже на першому етапі краще контактувати зі своїми бажаннями та потребами, а на другому — навчитися самостверджуватися в такий спосіб, щоб не ставати заручником свого зухвалого опору.

Спілкуючись з людьми, намагайся знову й знову відчувати себе та запитувати, як у тебе зараз справи і що б ти хотів/-ла сказати чи зробити. А ще цілком усвідомлено відчуй, наскіль-ки інтенсивно запускається твоя програма, коли ти в оточен-ні інших і намагаєшся їм якомога більше догодити. Адже саме тут закладено причину твого опору. Твоя тіньова дитина по-стійно боїться потрапити в залежне становище, тому вимагає так багато вільного простору, незалежності, а отже, і влади для себе. Коли спіймаєш себе на черговому нападі впертості та не-покори, свідомо ввійди в режим «Дорослого» і проаналізуй ситуацію своїм ясним розумом. Слід раз у раз наголошувати собі, що ти з іншою людиною на рівних. У тебе такі самі права, й ти вільний/-а. А тоді подумай, чи справді справедливо та

245

правильно бойкотувати бажання партнера/-ки. Адже часто ти настільки заклопотаний/-а захистом своїх кордонів, що втра-чаєш емпатію до потреб інших. Якщо ти ототожнюєш себе зі своєю впертою тіньовою дитиною, то твій співрозмовник швидко мутує у ворога. Тому тренуйся якомога частіше стави-ти під сумнів своє сприйняття й виправляти його. Численні вправи в цій книжці допоможуть тобі на цьому шляху.

ПЛЕКАЙ ХОБІ ТА ЗАЦІКАВЛЕННЯ!

Робота та діяльність ощасливлюють. А лінь, навпаки, засму-чує — це знав ще Тома Аквінський, який і сформулював відпо-відне твердження. Діяльність має антидепресивну дію, занурює нас у стан самозабуття й так полегшує наше психічне життя. Це довели численні дослідження про відчуття щастя. Провідним теоретиком цих праць був психолог з невимовним прізвищем Чиксентмігаї, який увів поняття потоку — внутрішнього стану, у якому людина повністю заглиблюється у свою діяльність. Потоковому станові властиве самозабуття. Я можу поринути в нього, саджаючи розсаду, катаючись на лижах, музикуючи чи взявшись за рукоділля — тобто під час будь-якої діяльності, якій зосереджено присвячую себе. Ця відданість якійсь справі сприяє набуттю досвіду та дає нам відчуття значущості нашої справи. Тоді ми перебуваємо в режимі світлої дитини.

Якщо в тебе мало зацікавлень і немає хобі, то наполегливо рекомендую тобі розширити цю сферу у своєму житті. Помір-куй, що тобі приносить задоволення, і почни це робити. Ніко-ли не думай, що ти для чогось занадто старий/-а. Багато що найкраще засвоювати саме в старшому віці, адже такі люди вже набули кращих стратегій навчання, ніж у дітей. Скажімо, усупереч поширеній думці, дорослі опановують музичні 246

інструменти набагато швидше, ніж діти. Сама я почала грати на піаніно аж у 42 роки і дуже швидко навчилася.

Хобі та інтереси допомагають привернути увагу до речей, які перебувають поза твоїм полем зору. Це відволікає від власних егоїстичних клопотів і наповнює радістю та гордістю, коли щось вдається щоразу краще й коли здобуваєш дедалі більше знань. Це здоровий спосіб підвищити самооцінку. Якщо зосереджено та завзято присвячуєш себе якійсь діяльності, твоя тіньова дити-на перебуватиме в стані спокою, а світла буде просто в захваті.

Зацікавлення та хобі допомагають самореалізуватися. Фор-мування інтересів — у твоїх руках. Тут тобі не потрібно чекати, поки хтось ощасливить тебе або зробить щось, щоб тобі стало краще. Однак май на увазі, що кожне здобуття навичок має свої сухі періоди. Якщо ти з людей, які багато починають і мало закінчують, то ще раз опрацюй підрозділ «Подолай свою лінь!».

Плекаючи хобі та інтереси, ти береш відповідальність за своє самопочуття. Звісно, це стосується й твоєї нерегулярної діяль-ності: наприклад, коли ти запрошуєш на вечерю друзів, ідеш у кіно чи відвідуєш влітку відкритий басейн. Не чекай, що щось трапиться, а твори своє життя в усіх можливих аспектах.

Це був короткий огляд найважливіших золотих стратегій. Напевно, деякі ти застосовуєш вже давно, інші, мабуть, тобі менш відомі. Як я вже писала, зрештою, завжди йдеться про формування взаємин. А вони стають радіснішими, якщо кра-щають наші взаємини із собою. Що уважніше я стежу за своєю тіньовою дитиною, то менше схильна проєктувати власні стра-хи та недоліки на інших людей і менше вдаюся до захисних стратегій, які радше обтяжують, а не полегшують мої взаєми-ни з іншими. Що частіше я перебуваю у режимі світлої дитини, то легше мені ставитися доброзичливо до себе та оточення.

Як я ще спочатку писала в розділі «Чотири базові психоло-гічні потреби», у нашому житті насправді є лише кілька

247

основних проблем: прив’язаність проти самоствердження; контроль проти довіри; бажання проти незадоволення; само-оцінка. І на мою думку, самооцінка — основа всього. Опираючись саме на неї, я ухвалюю рішення про збалансування своїх потреб у прив’язаності з одного боку і в самоствердженні — з іншого. Із рівня самооцінки також випливає і кількість контролю, яка мені потрібна, щоб почуватися в безпеці чи могти довіряти. Самооцінка також впливає на потребу в задоволенні бажання чи уникненні його незадоволення: людина з неушкодженою самооцінкою здатна краще регулювати свої бажання й незадо-волення, ніж людина з нестійкою. Їй не потрібно примусово дисциплінувати себе, вона не вдається в крайнощі.

Тіньова та світла дитина — це метафори нашої самооцінки з її слабкими і проблемними частинами, а також зі здоровими й сильними частинами. Як ти вже давно зрозумів/-ла, йдеть-ся про те, щоб прийняти свою тіньову дитину, не дозволяючи їй брати гору. А ще про те, щоб зміцнити світлу дитину й дати їй набагато більше місця у власному житті. Звісно, у кожної людини власні, індивідуальні проблеми, які її найбільше хви-люють. Тому я створювала путівник для тіньової та світлої дитини так, щоб читачі й читачки могли наповнювати його індивідуальним змістом. У наступному підрозділі ти можеш занотувати ті золоті стратегії, які для тебе особливо важливі, яким би ти хотів/-ла приділяти особливу увагу і які бажав/-ла б розвивати у своєму повсякденному житті.

Вправа: знайди власні золоті стратегії

Будь ласка, вибери з представлених золотих стратегій ті, які будуть тобі особливо корисні. Так само як і з захисними стратегіями, можеш дода-вати ті, про які я конкретно не згадувала, або ж сформулювати індивіду-альні. Скажімо, ти занотуєш: «Я вчуся грати на саксофоні», «Я залишаюся

248

на рівних із чоловіком», «Я щоранку занурююся у відчуття світлої дити-ни», «Я шукаю нову роботу», «Я щодня по пів години граюся зі своїми дітьми». Запиши свої золоті стратегії біля ніг твого шаблону.

Перед тобою тепер твоя світла дитина з усім її потенціалом. Однак ти зумієш розвинути його на повну силу тільки тоді, коли регулярно бави-тимешся зі своєю світлою дитиною, коли проживатимеш свої нові по-стулати, цінності та золоті стратегії, тобто коли застосовуватимеш свої нові знання також і в повсякденному житті. Коли якомога частіше лови-тимеш себе, якщо вчергове опинишся в режимі тіньової дитини. Коли відокремиш власну тіньову дитину від свого «Дорослого» і навчишся заспокоювати її. Коли якомога частіше свідомо перемикатимешся в ре-жим світлої дитини або внутрішнього дорослого. Коли щоразу краще усвідомлюватимеш свої нові переконання. Думай також і про свої цінно-сті та якомога частіше втілюй їх у життя. І тренуй свої золоті стратегії — насамперед за допомогою вправ, про які я тобі розповіла. Візьми на себе відповідальність за особистий розвиток.

Щоб у повсякденному житті завжди пам’ятати про свої нові знання, рекомендую не просто покласти шаблон своєї світлої дитини в шухля-ду, а повісити його десь у квартирі. А ще сфотографуй його на телефон, щоб завжди мати із собою в дорозі.

Вправа: інтеграція тіньової та світлої дитини

Ця вправа допоможе тобі з’єднати тіньову та світлу дитину й інтегрувати їх у свою особистість. Американська психологиня й дослідниця Дебора Санбек створила так зване «Ходіння по 8», що сприяє співпраці між двома половинами мозку та є методом для розроблення дедалі склад-ніших нейронних мереж. На основі оригіналу моя співтренерка і подруга Юлія Томушат розробила наведену нижче вправу, що забезпечує кіне-стетичну інтеграцію обох станів свідомості світлої та тіньової дитини. Я регулярно проводжу цю вправу на своїх семінарах, і мене щоразу вражає її приголомшливий ефект. Мета вправи полягає в тому, щоб ти

249

прийняв/-ла в собі свою світлу та тіньову дитину, інтегрував/-ла їх і ще раз дуже чітко відчув/-ла, що ти сам/-а маєш право обирати той чи інший стан.

Було б ідеально, якби для цієї вправи у тебе було двоє помічників, але ти зможеш виконати її і самостійно.

1. Будь ласка, запиши головні негативні постулати та почуття своєї

тіньової дитини на картці або аркуші паперу. За бажанням додай колір, який відповідає цьому стану, наприклад сірий. Або ж обери щось «темне» чи інші тони та відтінки. Кольори та світло віддзер-калюють наші глибинні асоціації, тож додавання цих модальнос-тей корисне для виконання вправи.

На іншу картку занотуй свої головні позитивні постулати, по-

чуття, кольори, стрижневе слово для твого внутрішнього образу (наприклад, море) та цінності твоєї світлої дитини.

2. Поклади на підлогу свої шаблони тіньової та світлої дитини так,

щоб ти міг/могла обходити їх у формі лежачої «8». Тож тіньова дитина перебуває в одному (уявному) колі вісімки, а світла дити-на — в іншому.

3. Якщо в тебе є два помічники, попроси їх стати біля протилежних

кіл вісімки. A бере твою картку для тіньової дитини, Б — для світлої.

4. Ти стаєш посередині своєї уявної вісімки й починаєш нею ходи-

ти. Щоразу, коли обходиш одне коло, помічник А, який стоїть біля нього, читає вголос написане на його картці. Щойно ти доходиш до перетину двох кругових кривих і ступаєш на інше коло вісімки, ініціативу перехоплює помічник Б, читаючи з іншої картки. На черговому перетині кіл читати продовжує поміч-ник А — і так далі. Якщо не маєш помічників, то сам/-а почергово читай собі картки. Або ж зроби аудіозапис обох карток, на якому промовляєш написане приблизно десять разів поспіль і, що дуже важливо, у темпі, який відповідає темпу твоєї ходи, з переходами від однієї кругової кривої до іншої.