Дрючок на Жаби

Велика палиця для лупцювання. Лупцювати жаби. Лупцювати мобів. Лупцювати дівчину і тягнути її за волосся в печеру.

Мені стало цікаво, чи металева каструля була ще на місці. Вона була б кращою, ніж це лайно.

Я поклав руку на символ витавруваний в мене на куртці. Вигулькнув інфобокс.

Гоблінська Перепустка.

Це – татуха! В тебе на плечі! Тепер тобі ніколи не отримати хорошої роботи!

Примітка: тату-перепустки неможливо приховати, якщо тільки не придбати захисний нарукавник. Її буде видно, які лати ти б не натягнув.

Усуває автоматичне вороже ставлення гоблінів. Дозволяє вільний прохід по контрольованих гоблінами територіях підземелля. Увага: володіння Гоблінською Перепусткою спричиняє, що природні вороги гоблінів, такі як істоти класу фея, завдають тобі на 20% більше пошкоджень. Зате виглядає круто.

Я пробурчав, що система не залишила мені вибору. Вона просто витаврувала її мені. В мене не було жодних татух, і я не мав наміру набивати їх собі. Майже всі, кого я знав, мали цілу купу, але мені вони ніколи не подобалися. Мій старий був весь вкритий ними, і це ніколи не асоціювалося в мене з чимось крутим.

Чорний, шкіряний плащ Нічного Страдника з каптуром був легшим за пір‘їнку. Скидалося на те, що його зробили з крила якоїсь демонічної істоти. Шкіра була натягнута між рядами довгих, розміром з тіло, кісток пальців. Коли я натягнув каптур, то побачив, що по боках у нього були загострені вуха.

Зачарований Плащ Відваги Нічного Страдника

Власник плаща отримує +4 до Будови Тіла і підвищену стійкість до отрути і атак основаних на кризі. До того ж плащ додає всім латам стійкість від пробивання броні. А ще ти виглядатимеш в ньому як Бетмен з секонд-хенду. Увага: якщо Нічні Страдники зустрінуть тебе в ньому, їм це не дуже сподобається.

-- Дуже цінний плащ, -- сказав Мордехай. – Але сорочка краща. Набагато краща.

Зачарована Сорочка Лупцювання зі Шкіри Троля.

Власник сорочки отримує +7 до вміння Регенерація. До того ж скасовуються всі негативні впливи від пошкоджень основаних на рукопашному бої, такі як Приголомшення, Відштовхування, Обеззброєння чи Збивання Дихання. А ще сорочка модняцька. Може аж надто модняцька. На відміну від більшості шмоток зі шкіри монстрів, ця сорочка не викличе негативної реакції серед тролів. Ба більше, якщо тебе в ній побачать дами-тролі, то в них може виникнути бажання затягнути тебе кудись на романтичне побачення.

-- Ця сорочка – один з найкращих предметів одягу під лати для танка, -- сказав Мордехай. – Вміння регенерації сьомого рівня означає, що ти доволі швидко будеш повертатися до повного здоров‘я після того, як отримаєш пошкодження. Лише за дві хвилини. Тобі пощастило, що ти знайшов її. Такі предмети трапляються в Платинових або Легендарних боксах.

-- Мені не треба повторювати двічі, -- сказав я. Я зняв куртку і натягнув сорочку з короткими рукавами. Вона була прохолодною на дотик і ідеально сиділа на мені. З’явилося кілька повідомлень. Я надів назад шкірянку і додав плащ. Я відчув приплив енергії, коли будова мого тіла зросла з п’яти до дев’яти.

Нова ачівка! Лут!

Ти надів щось, що знайшов у підземеллі.

Нагорода: ти тепер гарний сучий син. Це вже нагорода.

Нова ачівка! Овва, магія!

Ти вперше надів магічний шмот! Тепер ти справжній чарівник, Волоцюго!

Нагорода: ти отримав бронзовий Бокс Шукача Пригод!

В боксі був ще один смолоскип і дві пляшечки лікувального зілля, яких тепер в мене було шість. В мене досі не було штанів. Чи черевиків. На мені була куртка, плащ і сімейні труси. Я похитав головою. Оглянув останній предмет, перстень на палець ноги.

Зачарований Перстень на Палець Ноги з Бризками Скунса.

Наділяє власнику +3 Сили, дає +3 до вміння Потужний Удар. А ще це перстень на палець ноги. Його незручно носити і він робить тебе схожим на одного з тих засранців-хіпі, що весь день сидять у полі, й тільки жонглюють і крутять обручі.

-- Потужний Удар – корисне вміння, -- сказав Мордехай. – Кожен рівень помножує пошкодження, якщо ти не тримаєш якоїсь зброї. Тож на третьому рівні кожен удар рукою чи ногою завдає в три рази більше пошкоджень, ніж за нормальних умов. З твоїми вміннями Рукопашний Бій і Кулачний Бій, твої кулаки вже завдають набагато більше пошкоджень ніж ця зброя. Тобі варто подумати, чи не обрати клас “монах”, що ще більше покращило б це.

-- Я можу бути як ніндзя? – запитав я. Я сів і натягнув перстень на палець ноги. Він сам підлаштувався, легко сковзнувши на мій брудний, скривавлений вказівний палець на правій нозі. Як і попереджав опис, його було незручно носити. Я ніколи не був прихильником прикрас. Я підстрибнув кілька разів, намагаючись звикнути до нього. Відчув, як моя сила зросла на 50%.

-- Ось так просто ти став ледь не найсильнішою людиною в історії людства, -- сказав Мордехай.

Я отримав ще одну єхидну ачівку за те, що надів прикрасу, але без нагороди.

Я почав копирсатися в меню вмінь. Не дивлячись на поважні фільтри, в ньому була купа інформації. Там було буквально кожне вміння. В меню був пошуковий рядок. Чисто з цікавості я вбив Frogger. Коли я був маленьким, в мого старого був оригінальний ігровий автомат з відеогрою Frogger. Я годинами грав у неї, коли сидів у погребі. Моя мама частенько закривала мене там. Коли до мого тата приходили друзі, вони курили, пили і голосно лаялися, а мати не хотіла, щоб я потрапив під їхній “поганий вплив.” Тому я сидів у погребі без телевізора чи інтернету, а тільки з тим клятим автоматом.

На оригінальному автоматі можна було здобути максимум 99,990 очок. Гра ніколи не закінчувалася, тому можна було грати далі, очки просто рухалися по колу. Мій рекорд був 879,460.

Воно, звісно ж, вигулькнуло.

Frogger – відеогра 1981 року (аркадна версія) – результат приховано через застосовані фільтри.

Вміння : 8.

Побачивши це я широко посміхнувся. Цікаво, чому це вміння було приховане фільтром, а таке як Зав‘язування шнурків – Вміння: 3 – ні. Мабуть, він включав тільки вміння корисні в підземеллі. Сумнівно, що в одному з тих коридорів буде автомат з грою Frogger.

Але це було не так. Якщо його не викинули на сміття, то старий автомат з Frogger-ом був десь тут. Принаймні його атоми, чи щось таке. Це підземелля було буквально збудоване з предметів створених людською цивілізацією. Я зітхнув. Це не вкладалося в голові.

-- Серйозно, Карле, -- промовив новий голос. Жіночий, палкий, а одночасно зарозумілий. – Якщо ти твердо вирішив носити цей жахливий плащ на людях, то спочатку май якусь гідність і одягни штани. Я взагалі не можу уявити собі, чому міс Беатріс найняла тебе.

Я шалено роззирався в пошуках того, хто говорив, очікуючи побачити когось одягненого, як середньовічна принцеса. Натомість побачив тільки кішку.

[ 7 ]

-- Е… Пончик? – сказав я, дивлячись на кішку.

Мордехай стояв поряд зі мною з відвислою щелепою.

Не дивлячись на те, що кілька секунд тому вона була всього лиш купкою слизу, кішка була доладно такою самою як раніше. Може стала трішки більшою, але не набагато. В будь-якому разі вона явно залишалася кішкою.

Якщо не зважати на те, що вона вміла говорити.

-- По-перше, Карле, мене звати Велика Чемпіонка, Переможниця Регіональних Виставок, Переможниця Національних Виставок Принцеса Пончик, Пампушка Королеви Анни, і я наполягаю, щоб ти звертався до мене за повним титулом. Я не заперечуватиму проти просто Принцеса, чи навіть Принцеса Пончик, але тільки якщо ми не знаходимося серед достойного товариства. – Вона глянула на Мордехая так, наче він був чимось, що вона щойно виблюнула на підлогу. – Зараз можна просто Принцеса Пончик.

-- Я зрозумів, що трапилося, -- обізвався Мордехай за якусь мить. – Ти з нею в одній партії, тож можеш сам глянути.

Я клікнув на меню партії, тоді клікнув на стату Пончик.

Сила: 11

Інтелект: 11

Будова Тіла: 2

Спритність: 8

Харизма: 25

-- Що за дідько? – сказав я. Вона була сильнішою і розумнішою за мене. А харизма в неї була просто смішною. – Що трапилося?

-- Вся її стата була одиниці. За винятком спритності, яка мала вісімку і харизми, що мала п‘ять. Баф, який ти їй дав, залишив ту саму расу, але змінив стату. Гм… зараз гляну… Так, як я і думав. Глянь на її меню здоров’я. Воно показує її стан.

Я клікнув і прочитав у розділі Бафи.

Посилений Ріст

Після початкового рандомного підвищення чотирьох стат, кожен додатковий рівень буде автоматично додавати +1 до Сили і Інтелекту. З кожним рівнем харизма буде зростати на +2. При підвищенні рівня більше ніяких додаткових очок отримуватися не буде.

-- Зажди, -- сказав я. – Вона отримує чотири очки, а не три?

-- Так, -- відповів Мордехай. – І їй не потрібно чекати, поки вона обере клас перш, ніж вона зможе розподілити їх. Це посилення – палиця з двома кінцями. Вона назавжди залишиться з будовою тіла – 2 і спритністю – 8, якщо тільки не знайде якесь спорядження, яке підніме їх, або не обере клас, який це змінить. Але навіть тоді очки будуть розкидуватися так, як було “вказано”. – Він фиркнув. – З такою харизмою їй варто обрати клас “бард”. Два очки за кожен рівень будуть додаватися доволі швидко. На мене її харизма не діє. На тебе та інших волоцюг також. Але з іншими НІПами і мобами це не так. На перших кілька поверхів це число велетенське. Більше ніж ти собі можеш уявити.

-- Але як вона може розмовляти? Вона все одно всього лиш кішка!

-- Слухайте, я все чую, -- сказала Пончик. – Неввічливо говорити про мене так, наче мене немає в кімнаті. І якщо тобі вже так цікаво, Карле, я чую твою мову так, як і повинна. А ти чуєш мою, як огидне мавпяче рохкання, яке ви називаєте англійською мовою. Гадаю, оця істота чує її як писк і шипіння. Мушу признати, ця система перекладу просто чудова.

-- Доведеться розпочинати навчання заново, -- сказав Мордехай. – Вона вже не домашня тваринка. Тепер вона перейшла в розряд нормальних волоцюг.

-- Немає потреби. Я чула все, що ти казав моєму слузі, -- сказала Пончик. – Тепер махни рукою, надай мені доступ до боксів з нагородами і почнемо цей цирк.

-- Слузі? – запитав я.

-- Він трохи підгальмовує, -- сказала Пончик до Мордехая. – Інтелект тільки трійка. Сумна справа. Але він вже давно в родині і мені шкода розлучатися з ним.

-- Я активував твої менюшки, -- сказав Мордехай. – Овва.

Він глянув на мене.

-- Вона отримала Легендарний Бокс для Чотириногих, як перший кіт, який увійшов у підземелля.

Я спостерігав, як групка лут-босів вишикувалася перед нею, так як це було в мене. В неї було тільки п’ять. Три бронзових з парою пляшечок з зіллям і смолоскипами. Наступним був срібний бокс шукача пригод, в якому була книжка і купка печива для домашніх тваринок. Над книжкою був напис:

Том Магічної Стріли.

Наступним був легендарний бокс. Символом на передній панелі було щось схоже на лева. З нього з‘явився тільки один єдиний предмет. Маленька, вкрита коштовним камінням тіара. Корона розміром з кішку сяяла димчастими, темними самоцвітами. Всередині темно-фіолетового каменя кружляли хмари, так наче середина була рідкою.

Зачарована Корона Повії з Сепсисом

-- Звучить зловісно, -- обізвався я.

-- Зажди, поки прочитаєш опис, -- пробурмотів Мордехай. Предмет зник в її інвентарі. Кішка всілася і почала причепурюватися.

-- Бокси підганяються під власника? – запитав я, викликаючи меню партії. Я відразу побачив, що не міг оглядати предмети в інвентарі Пончик. Тільки предмети, які вона одягнула.

-- В певному сенсі, -- відповів Мордехай. – Ти будеш отримувати предмети, які може використовувати твоя раса, але не обов‘язково твій клас. Тож людина варвар може отримати жезл некроманта.

Пончик засяяла яскраво-червоним світлом.

Піднявши руку, Мордехай повернувся до кішки.

-- А… Принцесо Пончик, бачу ти вже вивчила закляття Магічна Стріла. Добре, добре. На випадок, якщо ти не знаєш, томи назавжди навчають тебе якомусь закляттю, а звитки кидають його тільки раз. Інший предмет, який ти отримала, дуже цінний і потужний. А ще це дуже небезпечний предмет. Перш ніж одягнути його, зверни особливу увагу на те…

Пуф! Чарівним чином корона з‘явилася в неї на голові.

Мордехай опустив руку, зітхнув.

-- Як вона в біса це зробила? – запитав я. Я мусив вручну надягнути плащ і сорочку.

-- Вона чотиринога, тож в неї не такий інтерфейс користувача як в тебе. Багато дій вона може виконувати прямо з меню.

Тепер, коли тіара була одягнена, я міг бачити її властивості.