— Я вражена, — сказала Пончик. — Просто приголомшена.
Зал розсміявся.
— Король Раст із Імперії Черепів, який нещодавно прибув на земну орбіту, поводиться підозріло тихо щодо всієї цієї історії. Представник королівської родини попросив людей припинити називати принца «Нечемним підсвинком Карла», — зал вибухнув реготом, — але поки що ніхто, схоже, не збирається цього робити.
Одетта повернулася до глядачів. Через шолом-жука її обличчя залишалося абсолютно беземоційним, але усмішку в голосі було чути прекрасно.
— Я особисто хочу запевнити короля Раста, що ніколи не назву принца Маестро “Нечемним підсвинком Карла” чи “Шматом свинини”. І я закликаю свою аудиторію ніколи не опускатися до такого рівня. Отже, ще раз: “принц Маестро”, а не… — вона розвела руки.
— НЕЧЕМНИЙ ПІДСВМНОК КАРЛА! — заволала аудиторія, після чого зал накрив новий вибух сміху.
— Як би там не було, — сказала Одетта. — Що ти про все це думаєш, Карле?
— Дивіться, — сказав я. — Я нічого не знаю ні про Клан Черепа, ні про Імперію, ні про цього короля чи як його там. Я впевнений, що в нього чудова родина і прекрасне королівство.
Зал засміявся.
— Я не хочу жодних проблем із ним чи його людьми. Але його син — мудак, і я про це сказав. Не більше й не менше. Я не збирався влаштовувати міжгалактичний інцидент. І про відео я нічого не знаю.
— Тобто, щоб уточнити, це саме снік, — перепитала Одетта. — Багато хто вважає, що все по-справжньому.
— Якби я раптом вирішив стати геєм, то точно не з цим типом.
Зал заволав. Одетта кивнула.
— Але ж ти викликав його на поєдинок один на один.
— Так, викликав. І ця пропозиція досі в силі, — сказав я. — Я досі не розумію, як у вас тут усе це працює, бо ви мені нічого не пояснюєте.
Ще більше сміху.
— Але я сподіваюся отримати шанс зустрітися з ним сам на сам.
— Ми всі на це сподіваємося, правда ж? — сказала Одетта.
Аудиторія вибухнула оплесками. Хтось крикнув:
— Глюрп, глюрп!
За хвилину вже весь зал глюрпав.
Одетта похитала головою з удаваною огидою.
На цьому шоу швидко й закінчилося. Як і минулого разу, Одетта випровадила Лексіс із кімнати, щоб ми могли кілька хвилин поговорити наодинці.
— Воно того варте? — спитав я, кивнувши на улюбленця. — Ну, якщо він виживе.
— Тобі варто було обрати Болючий Животик, — сказала Одетта. — Кругленького малого з ірокезом. Вони дуже дружні й прості в роботі. До того ж рідкісні, глядачі їх обожнюють. Коли виростають, це одні з найкращих рукопашних танків у грі. Але твій Монго — теж непоганий вибір. Якщо зможеш його зберегти, він стане жорстоким бійцем.
— Отже, — сказав я. — Я передав Мордехаю твоє повідомлення. Йому не надто сподобалася ідея працювати на тебе.
Вона сумно кивнула.
— Я бачила. Я дивилася, як ти йому це казав. Після того як ти пішов, він додав ще кілька добірних слів на мою адресу. Він відійде. Передай йому, що я розумію його почуття і буду рада можливості все пояснити.
— Що між вами сталося? — спитав я.
— У нас немає часу в це заглиблюватися, — сказала Одетта. — Коротко: я занадто сильно на нього тиснула, і він дорого за це заплатив. У будь-якому разі, ви ось-ось дістанетесь надважливого третього поверху.
В етері вона питала, чи знаю я, що збираюся робити, і я відповів чесно — не маю жодного уявлення. Пончик збрехала й сказала, що все спланувала.
— Ти справді не знаєш, що робитимеш?
— Я навіть не знаю, які в мене будуть варіанти, — сказав я. — Як тут щось вирішиш?
Вона кивнула.
— Коли я вирішила залишитися людиною, я втратила кількох глядачів, але не надто багато. Ти в складній ситуації. Що б ти не обрав, переконайся, що там є або навичка слідопита, або якась просунута здатність картографування. Пошук сходів якомога швидше буде критично важливим на наступних поверхах. На третьому це ще не проблема. І ще, — додала вона, — нехай Пончик обирає першою. Так ти зможеш підлаштувати свій клас під її вибір. Поради АІ щодо раси я б проігнорувала, але уважно придивилася б до того, що він запропонує для твого класу.
— Гей, — сказав я. — Ти щось знаєш про корпорацію Валтай?
Вона зупинилася, нахиливши голову набік.
— Звідки ти про них почув?
Я знизав плечима.
— Просто цікаво. Десь почув.
Вона всміхнулася — без жодного гумору.
— Будь обережний. Якщо вони якимось чином виходять із тобою на контакт або намагаються до тебе дістатися, поводься максимально обережно. Це корпоративна системна держава, і саме вони зараз тримають цілий флот біля системи Боранта, готовий стягнути борг. До повномасштабної операції зі “збору” залишалися лічені години, коли куа-тін зірвали їм плани, запустивши сезон раніше. Це одна з наймогутніших сил у всесвіті. Наступний сезон вестимуть вони.
— Вони люди? — спитав я. Я подумав про Агату. Чи могла вона бути однією з цих істот? Ідея здавалася абсурдною.
— Ні, — сказала вона. — Зазвичай ні. Вони паразитична форма життя. Вони використовують людські тіла, але їхній рідний світ водний, і вони віддають перевагу водяним носіям, таким як куа-тін або глінери. Вони відомі своїми технологічними досягненнями. Їхня версія Світу Мандрівок — це не гобліни й тролі, а андроїдні машини смерті та імпульсні гвинтівки.
Я подумав розповісти їй про Агату, але вирішив не робити цього. Найкращим варіантом було просто триматися від тієї жінки якомога далі.
Монго стрибнув і вчепився зубами просто в хвіст Пончик. Вона завила й почала бігати колами, а Монго так і висів на ній.
Одетта похитала головою.
— Тобі варто якнайшвидше прокачати цю штуку. Але спершу переконайся, що Пончик має над ним повний контроль. Ці маленькі покусування й тикання носом зараз виглядають мило. Коли він виросте — вже не дуже.
— А наскільки великим він стає?
— Ти серйозно не знаєш, хто це? — спитала Одетта. — Це досить поширена істота у всесвіті. Їх завжди засівають на людських світах разом з іншими, ще до того, як люди розвиваються. Більшість людських дітей їх обожнює.
— Він якийсь динозавр. Це я знаю.
— Так, динозавр. Монголієнсіс.
Її очі спалахнули так само, як у Мордехая, коли той рився в меню.
— Ага, зрозуміло, — сказала вона за мить. — Проблема в перекладі. “ Монголієнсіс ” — це наукова назва. У твоїй мові для них була більш поширена назва.
Маленьке курча застрибнуло Пончик на спину й закудкудакало.
— Ви називали їх велоцирапторами.
Я знову подивився на малого монстра. Мене збили з пантелику рожеве пір’я і дзьоб. Але тепер, коли вона це сказала, я вже бачив те чудовисько, на яке Монго незабаром перетвориться.
— Ну… це ж очевидно, правда?
— О, чорт, — нарешті сказав я.
Вона засміялася.
Пончик, задихана, підійшла до нас.
— Карле, нам уже час іти?
— Є ще одна порада, — сказала Одетта, дивлячись на нас обох. Вона зробила паузу, ніби не була впевнена, чи варто це говорити. Її настрій змінився миттєво — вона раптом виглядала інакше, майже сумною. — Це лише пропозиція. Я не знаю, чи це морально правильне рішення, але воно значно підвищить ваші шанси на виживання. Це те, на що варто звернути увагу під час вибору класу. Зазвичай це пропонують лише волоцюгам із високою харизмою, тож якщо варіант буде доступний, він ховатиметься десь серед виборів Пончик. Проблема в тому, що якщо ви його оберете, хтось буде дуже, дуже злий.
Це кінець, йо.
Нова ачівка! Ти прочитав книжку!
Тобі вдалося дотягнути до кінця першу книгу Dungeon Crawler Carl і не жбурнути її в стіну!
Нагорода: тепер ти маєш почекати до січня 2021 року, перш ніж зможеш прочитати наступну.
Хороша новина: у наступній книзі будуть клоуни й мертві повії.
Carl’s Doomsday Scenario вийде в січні 2021 року.
Не хвилюйся. Вона вже написана й повністю готова. Зараз Шеріл її редагує.
Дякую що прочитали. Серйозно. Будь ласка, будь ласка, залиш відгук. Ми буквально живемо й помираємо від відгуків, і це надзвичайно важливо. Тож якщо ти прочитав це й тобі сподобалося — залиш рецензію. За правилами Amazon не можна пропонувати призи за відгуки, але я ризикну накликати на себе гнів Amazon і запропоную свої послуги як батько твоїх дітей, якщо ти залишиш відгук. Побачимось у 21-му.
-----------------------
Dungeon Crawler Carl
Matt Dinniman
---------------------------
Заходьте на мою сторінку на Facebook і підписуйтеся, щоб довідуватися про нові переклади.
телеграм канал ПОЛІГНОТ -- https://t.me/POLIGNOT
Почитайте мої інші переклади:
Злодійка, яка смикнула лихо за косички -- Майкл МакКланг
Чорний Загін -- Глен Кук
Вовчий легіон -- Адам Пшехшта
Демони Ленінграда -- Адам Пшехшта
Аквітанія -- Ева Гарсія Саенз де Уртурі
Жінка з туману -- Карлос Руїс Сафон
Аліса, на світанку -- Карлос Руїс Сафон
Гауді на Мангеттені -- Карлос Руїс Сафон
Вогняна троянда -- Карлос Руїс Сафон
Spanienkreuz (Іспанський хрест) -- Анджей Сапковський
2586 кроків -- Анджей Піліп'юк
Вечірні дзвони -- Анджей Піліп'юк
Смертонавти -- Тед Косматка
Спляча красуня -- Рафал Земкевич
Альфонс -- Мирослав Жамбох
Бажання -- Анна Бжезінська
Прекрасний негідник -- Джо Аберкромбі
Смерть кентавра -- Ден Сіммонс
Блакитні очі -- Артуро Перес-Реверте