Хвороба в грудях і не збутися негоди,

Як прикро гаснути в зеніті.

Хай так! Та я не був холопом насолоди,

Не для людей я жив на світі.

5 Хоча лише одне душею володіло,

Ми розлучились в ніч чаклуну.

Бог свідок тому, навіть небо захотіло,

Щоб не зустрілись біля труну.

Дивлюсь в захопленні на захід: догоряє

10 На небі сонце наче рута.

Я хочу з ним, воно можливо знає

Як те, що любо повернути.

Його вогонь спроможне тріумфальний

Забути хоч на мить можливо

15 Чарівні очі, поцілунок прощавальний,

Які біжать слідом квапливо.